Кав'ярні тиша ніжно-кришталева
Наповнила мене повільно до країв...
В ній хазяйнує Осінь-королева,
Гостинно всі кутки показує свої.
Так дивно... бач, натрапила раптово
На цю кав'ярню і втішаюся я тим.
Ні, не буває диво випадковим,
Коли керує Осінь господиня ним!
І полилися раптом всі хвилини,
Повітря мов з прозорих і блакитних хвиль.
Не пам'ятаю до сьогодня днини,
Щоб я у казку так пірнула без зусиль.
