Ранковий промінчик чистий
Танцює у завіконні,
А краплі застиглі в нім
Похитуються спросоння,
Підстрибують на консолі,
І губляться в жовтім листі,
Як в шалику вовнянІм.
Ізвечора і до ранку
Дзюрчала осіння злива
І смикала кволий лист.
Стихала на мить лякливо,
Зітхала над мокрим жнивом,
Та бралася за останки
Убору, що геть провис.
Я ранку і сонцю рада.
Настирливо промінь ллється,
До пазушки ось пірнув -
Торкнутися хоче серця.
Розраджує : доведеться
Коритися листопаду,
Омріюючи весну.
Дуже гарно, мелодійно. 
