Заспівай колискову, ніченько,
В сон м'який мене віднеси.
Теплі вчуються голоси,
Що затихли були пригнічено
Від нечуваної грози.
Люлі-люлечки проспівай-но ти,
Щоб наснилася доброта.
Клич мене в золоті жита.
День, який може душу ранити
Хай би довше не засвітав.
Та не хочеш ти заколисувать.
Мить до миті твої з тривог.
І в безсонні мій монолог
Сон пиляє і сипле тирсою
На просвІт, де світанок змовк.
