|
Надірвала серце зірочка,
Підхопила поля райдуга,
Потекла рікою цівочка
По холодній скроні зайвого.
Шаруділа горлом посуха,
Голосили дзвони щерблені,
Вітер пісні трав некошених
Ніс до брами неповернення.
А пітьму будили постріли,
Крихти сипали і камені,
Гасли свічки вікон росяних ,
Тихо танули поранені.
Заростали ниви прощення -
Терен, хміль і вовчі ягоди -
Ніч важку свічками вощену
Колисали сірі янголи...
ID: 1048322
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.09.2025 08:45:12
© дата внесення змiн: 25.09.2025 10:15:52
автор: bloodredthorn
Вкажіть причину вашої скарги
|