юрбище дивних звуків
новий народить вірш
наче з лялькових трюків
світ-нескінченний крінж
танучих сплячих знаків
темних сухих річок
мій заклинач пентаклів
небу ламкий патичок
шерех сухого листя
повен неясних дум
чи то відлуння близьке
чи зачекай–«Зійду!»-
наче з плачу сопілки
мертвого солов’я
між полину рясного
спогадом в давній яд
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=NrgcRvBJYBE
