Ходить моє дитинство дорогою за селом,
Лупить ногами босими, носить букет з зелом.
Рве суниці на травинку, котиться по землі,
Ладнає собі гніздечко на черешнях в гіллі .
Під вечір йде в хату, до бабусиних пиріжків,
лягає спати, обіймаючи теплих котів.
Спить собі міцно втомлене, не пам'ятає сни.
Зранку встає розбуджене муканням череди.
Щасливе моє дитинство літечком у селі
Живе в бабусиній хаті, ніжиться у теплі.
