тінь - мертва бранка_ німа блаженна
холодний дотик очей колючих
чужі помітять обабіч зранку
заллє крик сонця бетонні кручі
<
отруйне зілля ковтають нині
голодні свині в святих подобі
на північ тіні_ крик сонця лине
таврує душу найнижча проба
<
твій пульс токує/ твій меч чекає
твій погляд вперся у неба стелю
по лезу врешті дійшов до краю
шукав оазу / знайшов пустелю
<
тепер ти вдома_ у вічній миті
свербить свідомість / дзвенять нейрони
вино криваве кипить в кориті
спіралі крутять між хмар ворони
<
примари щезнуть / віднині й прісно
завжди присутній_ звір в хащах чорних
і в гратах ребер знов серцю тісно
і труться щелеп скрипучі жорна_
