Милі ми й минулі,
Справи наші мляві,
Очі бездоганні,
Брови кучеряві.
Розтинаєм вітер
Поглядом цукровим,
Кісточки полощемо
Жваво побутово
У бетонних склепах,
В кам’яних печерах,
Де повітря вогке,
Плісень на шпалерах.
Відростили кігті,
Надломили зуби,
Радісно й завзято
Накачали губи…
Чудовий коментар до сучасного суспільства, де люди, можливо, змушені жити в нелюдських умовах, при цьому намагаючись зберегти фасад благополуччя або навіть штучно його створювати....