Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Валерія Кропівна: Я просила у неба - ВІРШ

Я просила у неба терпимості І образи навчитись прощать - Щоб з чиєїсь найвищої милості Теплим світлом зійшла благодать. Я просила у неба покорності, Щоб скінчилися біль і плачі́, Та під тяжкими муками совісті Не зламалась опора душі. А в заміну отримала ви́проби (То занадто висока ціна). Я змогла крізь неу́спіхи випливти, Та на березі ждала війна Я втікаю з обіймів депресії, Все ховаю за жартами страх, Щоб страшні повоєнні трагедії Не приходили жахом у снах. Життя – гра? Або, може, баталія? Де нічого не дастся спроста. Я *per aspera рухаюсь далі, Починаю з пустого листа. 05.05.2025 ©Валерія Кропівна Переклад власного твору https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950779