Ціла планета стане тіснОю,
Коли натовп навколо чужий;
Гучна розмова буде нуднОю,
Коли слів водоспад пустий.
Потьм'яніють цінності ті,
На які не озвалась душа;
Обійми палкі стануть малі.
Душитимуть. Мало повітря!
Хай квітне... Не астма...
Окраса весни не завада.
Хай вітер заплутує пасма,
Проте щиро, це не бравада.
Краще з одним (чи з однією),
Зі своїми ховатись від зливи.
У будинку за старою стіною,
А ні ж планета стане тіснОю,
Коли натовп навколо чужий.
