небеса вагітні дощем
кушкаються в сірі перини
солоно
вітряно
скажи скільки йти
до світання
пір'я розкидане вороном
каркоче про чорне
не спи
вибльовує сонце порожнім
харчуйся промінням
не спи
заграй на полишених струнах
кричи
кричи кричи
перетворюйся в чорне
а потім
дощ може змиє твій біль
який був твій колір?..
тримай пензля
забув кольори?..
згадай
за тих хто ще живі
..народження сонця
світанок вгамує
пиши пиши
ти пиши
..за те що ще маєш створити
...за тих хто вже ні.. .
/бо світ не минає
і хтось ще
живий
[arriving somwhere but not here - porcupine tree>
світлина: Tata Maletska
