Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Nelly: Чому я боюся носити окуляри - ВІРШ

Мій син не носить окуляри, хоча у нього поганий зір. З приводу цього ми з ним постійно сваримся,бо він не хоче бути очкариком. На дошку я не бачу нічого, Ну і що з того? Оцінки все нижче і нижче - Мов останнє осіннє листя. А я впертий -я не надягну окуляри, Хоч що... І на прохання мами... Я відповім їй твердим ні, Бо дуже соромно мені. Мені здається,що будуть озиратися І дражнитися,і голосно сміятися. Звичайним хлопцем перестану бути-І Перетворюся на очкарика тоді! Але я знаю-от було б цікаво, Коли б мені на дошку видно стало. Я б написати в зошит зміг конспект І прочитати контрольної текст. І тему зрозумів, що поясняли- Із математики на дошці написали. І не гадав, не перепитував би, НІ! Але так соромно бути очкариком мені!