Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Nelly: КОМПЮТЕРНИЙ ПІДЛІТОК - ВІРШ

Я не чую,як кличе мама, Як гукає тато,бабуся... Я не бачу нічого і нікого , Тому що у компьютер дивлюся. Я весь у напруженні,я поза світом- Десь далеко моя уява... І неможливо відірватися від того, Як у грі тебе хтось тричі вбиває... Все мерехтить перед очима- я радію- Я рівень цей тяжкий пройти зумію... Година,дві,чотири -не рахую... Я вже не тут,компьютером живу я . І потім все обірветься раптово - Мене батьки вже сварять знову... Виходжу я із гри -таке розчарування- Іще одне невиконане завдання... У голові моїй -компьютер,рівні гри Я вмію розмовляти лиш про них... І не цікавить нічогісінько ,чекаю, Коли я знову сяду і зіграю.