Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: BeZodnia: Буряк і Будяк - ВІРШ

Звернувсь Будяк до Буряка: — Гей,зустрічай-но брата! Одна лиш буква нас різнить, Ми — мало не близнята. Прийми мене в будинок свій! Просить не перестану! З тобою трохи поживу Та й Буряком я стану. Наївний був наш Бурячок, Він Будяку повірив. Зробив назустріч «брату» крок, І стис його в обіймах. Та не відразу він відчув Колючки Будякові, Від родичів листки ховав, Подряпані до крові. Коли дихнуть не в змозі був Без сонячного світла, У тіні Будяка тонув, І все ще був привітним. Та впевнена чиясь рука, Що грядочку полола, Торкнулась чуба Будяка І пальці поколола: — Не родич ти йому ніяк, Прийми-но свої лапи! Бо ти — бур‘ян,а не Буряк! Геть з грядочки чалапай! Шахрай пішов без вороття — Отримав по заслузі. Ти також зі свого життя Жени нещирих друзів.