Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Семенюк: Найкращий килим - ВІРШ

Що то за така морока? Від зими і до весни Все сваряться пори року - В кого кращі килими!? -Я, тчу килими – розкішні, - розпинається Зима. -І пухнасті й білосніжні, І біліших вже нема! А як сонечко освітить Срібний килимів наряд - І алмази й самоцвіти Тоді щиро мерехтять. -Мої килими не гірші - із зеленого сукна. І, на дотик дуже ніжні, - хвалиться й собі Весна. -Оксамитово- м’якенькі, вкриті перлами, з роси. Малахітові, легенькі - Неймовірної краси! Літо втрутилось в розмову: -Сперечаєтесь дарма! Таких килимів чудових, Як мої – ніде нема! Бо ж гаптовані з яскравих кольорових ниточок. Візерунки в них цікаві, Із барвистих квіточок. -Та вже годі, перестаньте - мовить Осінь і собі. -На мої коври погляньте: Жовті, бурі і руді. І яскраві, і барвисті , Із мережок золотих Та м'якесенького листя. І ніде нема таких! Сперечаються і досі, Ніяк згоди не дійдуть - Весна літо зима й осінь. …Й далі килими прядуть…