Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): АННИЧКА І МЖИЧКА - ВІРШ

Зранку небо випускало мжичку. Цілувала мжичка сад Аннички, Хату, лаву, двір і травку в лузі, Шерсть кози Зорі й собаки Кузі. Вбрала шапку, курточку Анничка, Взулася у сині черевички, Лист капусти винесла з комірки, Подалась у луг до кізки Зірки. Та уже на дівчинку чекала. Вгледіла – метнулась, застрибала. Дала лист пахучий їй Анничка. Мекнула коза малій до личка. Кузя – пес, хвостом почав виляти, В очі господиньці заглядати: - А мені щось принесла смачненьке? - Так. Для тебе в мене є печенько. Витягла з кишені – засміявся. Кинула – похрумав, облизався. Усміхнулась й дівчинка Анничка. Пес їй руку вилизав і мжичка.