Тече в очеретах Іржавець
Так тихо, наче зовсім став,
Збирають качок його плавні,
Шуліка тут не раз злітав,
Ростуть у плавнях каченята,
Вода дарує ряски цвіт,
А над вербою соколята
Плекають перший свій політ.
Всім річка тиха наче мама,
Дарує їм майбутній світ,
Ось Підварки і Калиями
І гребля шле вам свій привіт.
Природа ця благословенна –
Тополі, верби і хати,
І річка вмить завороженна,
З найкращим тут живи й рости.
Плекала мама в хаті сина,
Колиску гойдала малу,
Росла в дворі у цім калина,
У неї цвіт взяла йому
І біле личко умивала,
Вплітала в кучері йому,
Велика вже калина стала,
Зібрала синові суму
І відпустила мама в люди,
Щоб розуму набрався він,
Бо чисте проростає всюди,
Летить полями наче дзвін.
Ішов юнак, дорога довга
Йому стелилася сама,
Співали хлопцю квіти льону,
Співало Серце як сурма,
Над ним блакитним коромислом
Світився обрій, у річках
Ранкова зіронька повисла,
Даруючи свій спів в струмках,
І зачаровані джерела
Несли ту пісню від Небес
Магічним лісовим озерам,
В яких зелений Дух воскрес
Із Велетнів могутніх лісу,
Братів Дубів-Богатирів,
Вони стоять немов завіса
І спокій бережуть лісів.
Мудра Бджола
