Бабуся Зима одягла кожушину,
Сніжинок нападало їй у волосся,
Відрізала дня, його добру частину,
Бо якось у неї це так повелося.
Сплела рукавиці з морозної ниті
Хустина у неї також снігова,
Збирає в сувій всі пухи-оксамити,
Ще й віхола пісню свою завива.
Разом вони вдвох із Дідусем Морозом
Малюють по шибках узори-дива,
Зимі захотілося майже курйозом
Проїхатись вдвох від села до села.
Ялини красуні такі, мов принцеси.
А місяць з зірками веде хороводи,
З Зимою-Бабусею є інтереси,
Шукають обоє взаємні вигоди.
Чарівний вірш, вітаю Вас Людмило з першим днем Зими! 
