Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: П.БЕРЕЗЕНЬ: До Андрійка у віконце… - ВІРШ

До Андрійка у віконце Заглянуло зранку сонце Посміхнулося ласкаво І тихесенько спитало: «Хто це дивиться ще сни? Хто не встав і довго спить? А яяя яй-яяй… Ну ж бо хлопчику вставай, Просипайся хватить спати, Треба очі протирати…», - Й розбудило молодця Обігрівши в промінцях. Позіхнув, примружив очі, Потягнувся неохоче І собі пробурмотів: «Хто мене збудити смів? Я ж був рибкою у морі, Пролітав повз місяць й зорі На космічнім кораблі, Так далеко від Землі…» Позіхнув уже укотре, Пригадав ще раз пригоди І зітхнувши, взяв тай встав, Вже мабуть й не мудрував Про охочого будити, Поспішав хутчіш прожити Цей новий і світлий день, Біг й наспівував пісень, Тішився, що сонечко Світить у віконечко…