Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: I.Teрен: ЖАХЛИВА КАЗКА - ВІРШ

За наявності кризи жанру 16+ поема-казка І Все розпочинається із того, що не де-не-де, а десь-не-десь до якогось крісла золотого лізе царювати молодець. Це така вам приказка, малята, як оповідав дідусь Панас. Ну а казку, діями багату, хай овіє крилами Пегас. Він уміє ночами літати і іржати, поки ви малі, що дур...ня́ – царевича чекати поки будуть люди бідувати там, де є ще голі королі. Де існує Чахлик Невмирущий, і Яга, і інші упирі, поки пощезають на зорі… А у нашій бучі неминучій з'являться аж три богатирі, і підуть герої косяками, наче перелітні журавлі, поки їх чекають рідні мами і не косять кулями, рядами, снайпери сусідньої землі. І тоді по щучому велінню на своїй броньованій печі виродок Ємеля в Україні не поїде їсти калачі. Ну а поки – так воно буває, що царі і цісарі усі водяться лише у тому краї, де нема казкової Русі. ІІ Одного разу десь-не-десь, у заповідному пралісі, у краї дурнів і чудес жили Базіліо й Аліса. Кіт готувався за бугор і пік батони із металу. Аліса – радниця його йому у всьому помагала. Котяра пакував добро в камази, яхти, вертольоти. У Рашії політбюро чекало звіту про роботу. Тікав у Крим автопілотом агент із номером зеро. За ним услід, на перего́нки капелою Азіров-Пшонка Тікали інші упирі. А є стакани й самогонка – ось вам і три богатирі. ІІІ Та заєць куцому – не рівня. І на горі о цій порі, коли ще не співали півні, зібрались інші батирі, достойні лицарі сумління: П'єро із казочки Перро, Атлет у ролі Арлекіна, і дерев’яний на добро юрбі і люду Буратіно. Всі володіли язиком і «Енеїду» цитували, а мову ще із молоком у мами рідної всотали. У революцію вони були, як вої, на арені і як у мами три сини являлись інколи на сцені. Один хотів три кулі в лоб – найбільший у кар'єрі козир, Атлет виходив у народ або у мерію – галоп. Ну а П'єро обрав бульдозер. ІV А ще раніше десь-не-десь, де все увінчується гімном, сиділа в теремі Мальвіна Стеріг її недремний пес, не Артамон, а зла єхидна. І мали пильний інтерес порятувати цю невинну Бувалий, П'яний і Балбес у колісниці на машині. Коли ще сонце не зійшло і тихо кралась позолота, у краї дурнів, як на зло, кипіла брага і робота. Бійці невидимого фронту, поцупивши чужий візок, таємно рушили в СІЗО. А відтіля одним ескортом її примчали на Майдан. І тут би їй явитись чортом, а їй би в руки ятаган. А їй би... скочити на сцену і рятувати рідний край. Але останній самурай не потрапляє на арену. А як її тоді вітав по телефону Буратіно: Мальвіна! Люлі! О! Мальвіна! А потім дулю показав. Юрма тупа, лохи лукаві. І що за кадрами? Бай-бай і люлі-люлі, спочивай, а ми – рятуємо державу. V І ми вершити почали! Ділити владу і портфелі. А у Криму уже пустеля, а на Донбасі вже козли. Зривають українські стяги? А хто по ворогу стріляв? Забули воїни присягу і караульного Устав. На армію немає часу. Бо ми рятуємо себе. Очолює державу Пастор, а добиває УеСБе. Нові очільники ...глаголять! Вірменська лінія тонка. Кота Базіліо не ловлять, а нищать Білого Сашка. Що білий це таки не чорний, а на границі – решето, уже не згадує ніхто. Який то був би батальйонний під Іловайськом у АТО! Як воювали б добровольці, якби Обама не за...яв. І скільки не убили б хлопців, якби ВО відвагу мав. Якби не генерали НАТО давили на авторетет і помагали захищати околиці своєї хати і бойовий імунітет. Але не бійтеся, малята, що дяді творять навмання… Зате у викуреній хаті ми лікті можемо кусати, молитись, каятись щодня... ..................................... А казку треба доказати, бо получається ...ня, якщо не явлені герої і зрадники у всій красі, і не наказані ізгої моєї милої Русі. Вертаємо на три дороги, куди не їхав дід Панас, кудою, взявши в руки ноги, летів із бази Карабас. VІ У тісноті, у суєті і у юдолі – не до Музи. Але зате умови ті, і дорогі, і золоті іще можливі у Союзі, де накопичується зло, аби вулканом-землетрусом діряві голови знесло кацапам, украм, білорусам. А поки цього ще нема, усе бере у руки старша правонаступниця ярма або простіше – наша Раша. .................................... У лісі чорному, де замок ховається і вшир, і вглиб, ще є гриби на всякий штиб, і є у Рашії порядок – нараду партії поганок проводить сатанинський гриб. І це уже не десь у Кончі, де є захований мільйон, а поміж пнями дні і ночі уже не скаче шапкозйом. Це може навіть не у Заспі, де є у хащі пні очкасті, але найкріщий до сих пір і пріпіршівий міхімір. Вони усі такі їстівні... Як паразити розвелись, як п’яте колесо потрібні – кацапомовні, агресивні, хапають долари, а гривні усе пакують на колись. .......................................... Десь... Але не десь, а у країні, де злодії не чекають уз, у екзилі, у па-де-союз – де не взявся рятувати Русь комітет спасіння України – дауни у сьомому коліні: Яня, Ізя, Оля і Гарбуз. Імена нікому невідомі. У Толстого… Але – ну його! І вони, й у них не всі удома, а коли хвилює це кого? Гетьмани, як мовиться, готові. Всі герої, наче на підбір. Слугували українській мові особливо Ізя – Міхімір. Треба знати дійові особи. Хоч не п’єса це, а казочки, ярлики чіпляємо худобі, імена дали їм козаки. Яня – це Базіліо і Овоч, даун – це окремий ідіот, типу, як Азіров-поліглот, Оля – це Алєйников, що поруч із Азіром надихав народ. А Гарбуз це Арбузов по-фєні, Шаріков – Іудушка Царьов, що за Новоро́сію готов воювати, як великий Лєнін. Лєнін – це по-нашому Іскряга. Нині це Сімонін в галіфе, а тому і Швондєр, і Міляга, що іде на аутодафе. Батя їх – це залізяка Фелікс, ну а у народі – це мурло, а літературно – large penis, щоб йому приємніше було. А Сосо – це їх великий тато, (не попутай з Йосьою-співцем, що уміє віршами стріляти на дуелі з Яцьою-бійцем). А П'єро і інші Буратіни, пес Барбос, Бувалий і Балбес, і гриби отруйні і їстивні – все це наші бувші і партійні. Словом, не обійдемося без чуда-юда в нашій самостійній боротьбі за дохлий інтерес. Хай читають неуки і УКИ дифірамби бестіям своїм, поки школяру не до науки, це уроки, як ламають буки і по с...ці, і по спині. Всім. VII Інтерполу, – увага! Ідеться, за продажну іуду кремля і героя «Собачого серця». За агента звичайно дається купа євро – за пук москаля. Це не Гепа, а може й не Допа – емісари на повну губу, що молились мамоні Європи, а не молоту, і не серпу. Не куми і не родичі Яні, що пішли на воєнну тропу, а всього лише двоє – за..ні яничари великого Пу. Це є Пєтя по імені Швондєр, що за євро у Рашу пішов, ну і Шаріков із Лугандона – войовничий іуда Царьов. Це доволі відомі злочинці. Є і інші сучасні ординці – професура сокири й ножа. На Росії – ці урки відомі. Їх би якось вернути додому із нового екзил-гаража. VІІІ Не швидко казка мовиться тямущим, зате ви перші знаєте про це – в країні дурнів Чахлик Невмирущий висиджує собі яйце-райце. А наші? Наші п'ятаки збирають, оскільки є іще Поля Чудес у Липецьку, офшорії, у краї, де Дуремари мають інтерес. Немає поки іншої причини лякати всіх, коли усе не так. «Нетачкою» ми їздили щоднини, і «кучмовозом» у лиху годину... А нині що? Той самий автопарк і зоопарк, але таки донині у новоросів виросла дитина – троєголовий вилупок Горинич по імені непереможний ФАК. Не обіцяє абревіатура, що це хороший образ без образ. У їхніх лапах лопає культура, і наша економіка, і здуру вони і Буратіні кажуть, – фас! І наш П'єро у них на побігеньках, і депутати у кишенях їх, і нація, і Україна-ненька, купована у родичів чужих. Ото й Кощій висиджує ще яйця, Баба́ Яга чекає на курчат. А восени наш Буратіно-Яця а може й інша яйцелоба паця на Прєсні теж прийматиме парад. Епілог Герої наші – всіх років напівживої України. Тиранів списано в архів. А я все думаю донині: І як той Тлустий уцілів, що із Піноккіо зробив іще живого Буратіну?