Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Стара казка на новий лад - ВІРШ

Жила собі курочка Ряба. Були в неї дідо та баба. Рябенька їх дуже любила, Щодня їм яєчка носила У кошику, що із лози Навчилась плести у кози. Була в Ряби подружка-мишка, Сіренька й кирпатенька трішки. Стареньких маленька любила, Бо крихти з-під столу носила До себе у затишну нірку (А баба й не знала про дірку!). В неділю те сталось, на свято. Взялася ряба́ малювати Яєчка. Розкинула крила, Пір'їнки у фарбу вмочила І – раз! – нанесла візерунки, Зробивши старим подарунка. Усе те підгледіла мишка – І їй захотілося трішки Порадувать діда та бабу. Вмочивши свій хвістик у фарбу, Ним мишка легенько змахнула – Яєчко святкове… штовхнула. Воно, наче м'яч, покотилось, І – лишенько-лихо! – розбилось… Розплакалась курочка Ряба. Втішають її дід і баба. А сіра кирпатенька мишка Яєчко – у мисочку нишком, І борошна трішки, й кефіру, Пательню швиденько нагріла… А згодом і дідо, і баба, І мишка, і курочка Ряба – Сиділи усі чаювали, Смачненькі оладки жували. Мала ж пам'ятає і досі (й собі зарубайте на носі), Що будь-яка справа не жарти, Старанно трудитися варто. А раптом пригода лучилась (приміром, яєчко розбилось), Шукайте, мов мишка, шпарину – Можливість загладить провину. Свій носик угору тримайте – І вам пощастить. Все. Бувайте! Картина В.Рекуненка