Я люблю дивитись на хмари,
Як вони по небу пливуть,
Ніби білі пухнасті отари
Вирушають в незвідану путь…
Ось хмарина периста і чиста,
Ніби ангела біле крило…
А у серці слова пломенисто
Повертають у те, що було.
Як Ісус до апостолів вірних
Говорив на Оливній горі:
«…Проповідуйте благовістя
До останнього краю землі…»
Він вознісся, благословляючи,
В небеса, де хмари пливуть.
Учні, щиро Йому довіряючи,
Вирушали в незвідану путь…
Я у небо вдивляюсь і мрію…
Я на хмари дивлюся й молюсь…
Я хмарини лічу та радію,
Бо на хмарах вернеться Ісус!
