Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Лана Мащенко: Казочка "Тінь і Світло" - ВІРШ

Я Тінь! – сказала тінь. Я можу виростати! Ч можу кого хоч зненацька налякати! Я можу спокій дать. Я можу бути злою, бо я сестриця дню, але дружу із тьмою. І швидкості моїй позаздрить навіть вітер. Могутніша за всіх лиш я на цьому світі! Послухав День ясний і їй відповідає: Без світла ти – ніщо, Тебе зовсім немає. Тебе зупинить тьма, Без сонця пропадаєш. Залежна від усіх, А гордо розмовляєш. Яке з тебе добро? І користі немає. Твій темний силует усім лиш заважає. Задумалася Тінь: «Невже я непотрібна? Невже це справді так? Невже така нездібна? Але ж у давнину, - одразу пригадала, - години визначать лиш я допомагала… Так, так, хвали себе, Але не зазнавайся, А місце своє знай! І ближніх не цурайся!