Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: TatyanaMir: Про горобчика, який мріяв стати папугою - ВІРШ

(Притча для дітей) Над полем встала райдуга, Закінчилась гроза. Поглядає з заздрістю Горобчик в небеса. - Папугою я міг би стати,- Мріє сіренький птах, -От тільки би скупатися В яскравих кольорах. А в небі райдуга сміється Неначе дражнить пташеня: -Який ти сірий, незугарний, Дивись яка красуня я. Так прикро стало горобцю, І вирішив він твердо: -Самим яскравим птахом стану! Кажу це всім відверто. Пурхнув за мить і полетів, Затріпотіли крила, Та в небі райдуга його Таки перехитрила. Все вище й вище піднімався: -Куди ж вона поділась? Веселка в одну мить У небі розчинилась. Спустився хмурий він назад, Землі не чує під собою Й потрапив прямо у сільце, Заховане поміж травою. І птахолов у розпачі, Всі сподівання нанівець: - Папуга в сітці! - думав він. А там - лиш сірий горобець. Живе горобчик наш на волі, Цвірінькає на гілці, А був би він папужкою, Сидів би зараз в клітці. ------------------------------- Ось так і ти живи І будь самим собою, Не то дивись твої бажання Не щастям стануть,а бідою. Про воробья,который мечтал стать попугаем Над полем встала радуга, окончилась гроза. С завистью воробушек смотрит в небеса: - Вот, если б искупаться в радужных цветах, и стать мне попугаем наяву, а не в мечта. А в небе радуга смеётся. как будто дразнит воробья: - Какой ты серый и невзрачный, не то, что красочная я. Обидно стало воробью, и он решил: - Довольно! Я стану самой яркой птицей и буду жить достойно. Не долго думая, спорхнул и полетел он в небо, чтоб поменять одёжку, исполнить своё кредо. Всё выше поднимался он и выше, но радуги достичь не смог. Ушла, исчезла радуга, как лёгкий от костра дымок. Спустился мрачный он на землю, не видя под собой дорог. И не заметил воробей, как угодил в разложенный силок. И птицелов без радости достал добычу из сетей: Он думал будет попугай, а там лишь серый воробей. Наш воробей живёт на воле, чирикает на ветке, А был бы попугаем – сейчас сидел бы в клетке. ___________ Вот так и ты живи и радуйся, и будь самим собою, не то, гляди, твои старания окажутся не счастьем, а бедою.