Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Мачула: Зимова колискова - ВІРШ

UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Зараз на сайті - 1

Олександр Мачула

Пошук


	автора за іменем
	автора за містом
	автора за ID
	вірша за назвою
	вірша за ID

Перевірка розміру

Зимова колискова

                 
На подвір’ї сніг кружляє,
                      тиша навкруги.
Мама пісеньку співає – 
                      спи мій любий спи.
Хай тобі вночі насняться 
                      кришталеві сни.
Ніби коні прудконогі
                      линуть ковзани.
На санчатах з гірки стрімко
                      наш Андрійко мчить.
Баю-бай, засни дитинко,
                      все навколо спить.
Баю-бай спочинь маленький.
                      Біла заметіль
понесе тебе на крилах
                      у безмежну синь,
А прокинешся і ранком, 
                      з першим промінцем
будеш бавитись світанком 
                      з сонячним лицем. 

                          13.01.2007 р., Попрад – Київ (в літаку) 

ID: 615880
Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 25.10.2015 09:21:34
© дата внесення змiн: 25.10.2015 09:21:34
автор: Олександр Мачула

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги

Попередній твір Наступний твір

Перейти на сторінку автора

Редагувати

Видалити

Роздрукувати

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (873)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
#tenderness, Наталі Рибальська, Лебідь Степова, геометрія, Шостацька Людмила, Олекса Удайко, Лавинюкова Тетяна, zang, INFO
Середня оцінка поета: 4.00	Середня оцінка читача: 0

КОМЕНТАРІ

Олекса Удайко, 25.10.2015 - 14:38

Як ми любимо всі колисати...

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400585

Олександр Мачула відповів на коментар Олекса Удайко, 01.01.1970 - 03:00

але - хто кому... Свої нікчемні емоції з приводу Вашої колискової я висловив під її текстом.

геометрія, 25.10.2015 - 12:38

Хоч зими пока немає, колискова колисає,
баю - баюшки, баю я ще в осені посплю.
А коли зима настане, біла заметіль-
понесе тебе на крилах у безмежну синь...
Гарно,Richtere!