Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Яворський: Про двох крокодилів - ВІРШ

В африканській річці жили Два великих крокодили, Біля берега бродили І зубами клац-клац-клац. Пильно вдвох спостерігали, Антилопок виглядали, Антилопок залякали: «Поз’їдаємо ми вас». Антилопи хочуть пити Воду з річки. Що робити? Небезпечні два бандити Крокодили живуть там. Проти дужих крокодилів Антилопоньки безсилі. Раптом бачать за півмилі Йде до них Гіпопотам. «Друже наш Гіпопотаме, Може статись лихо з нами! З величезними зубами Крокодили у воді З’їсти нас чекають змоги. Ми ж загинем без вологи! Просим в тебе допомоги, Щоб зарадити біді». Каже Гіпо: «Гарантую Я усіх вас порятую, Тільки ноги ось роззую Й крокодилів прожену». Та, мабуть, не знав він броду І потрапив у пригоду, Весь занурився під воду Й очевидно потонув. Розійшлись водою кола, Тихо стало враз довкола, В порятунок віра квола Угасала в антилоп. А голодні крокодили Апетити розпалили, Швидко зуби нагострили Й мілководдям топ-топ-топ. У воді почувся хлюпіт, Вслід за ним нестримний тупіт, Гуркотіло, наче в ступі Камінці тра-та-та-там. Крокодили – два невдахи – Стрімголов втекли від жаху – Так злякав їх одним махом І прогнав Гіпопотам. Антилопи йдуть до річки – Звеселіли їхні личка – І Гіпопотаму в щічки Поцілунки з вітром шлють. А два злодія на хвилі Опинились за півмилі, І великі в крокодилів Сльози із очей течуть.