Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Про корову-хмаринку (міфи - дітям) - ВІРШ

Маленька Оринка із братом Андрійком Вели випасати на луки корівку – Велику, сумирну, з очима сумними. - Хмаринка на нитці, - сказала Орина. Андрійко всміхнувся: - Корова у небі! Таке ще розкажеш! Це ж вигадать треба! Почула розмову бабуся Палажка І каже Андрійку: - Було це чи казка, Але ще прабабця моя говорила Про те, що корова – насправді хмарина. Колись Чорнобог, ошукавши Перуна, Його полонив і сховав в підземеллі. На пошуки вирушив Тур-бог із Чуром. А спека палила без дощику Землю. Неслися обтяжені хмари по колу, Але без Перунових стріл і краплині Не можна було навіть впасти додолу. Річки повсихали, і гинули звірі. Летіли у Вирій благання, мов чайки, Почув їх Дажбог і, зібравши хмарини, На землю спустив їх. І ось не звичайні – Молочні! – річки полились по країні, Що їх дарували священні корови. - Хто п’є молоко, завжди буде здоровим! – Сказала бабуся. - Дивіться у небо! – гукнула Оринка. - Корова! Це ж треба!