Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Про Перуна й прибирання (міфи - дітям) - ВІРШ

- Мамо, чом після дощу, - Андрійко питає, - Небо завжди чисте-чисте і сонечко сяє? Адже хмари сірі й чорні, як то може бути? Часом ще лякає громом й зблискує усюди? - Наші пращури, синочку, те спостерігали І у міфах свою мудрість нам передавали. Син з’явився в Білобога – той Перун, ім’я якого Поєднало сонця промінь й оберіг в одному слові. Їздив він на колісниці, аж громи кругом гули, Ну, а стріли-блискавиці рятували від пітьми. Якось Сокіл Род, найстарший, наймудріший між богів, Вершника до себе кликав і такеє говорив: «Я тобі дарую небо. Ти тепер господар в нім. Привести б до ладу треба синій простір. Тож візьми В пригорщу Води Живої, з неї о́блок утвори Та й помий блакить. Стрілою потім хмару ту проткни: Хай дощі умиють землю – людям буде те приємно: Коли дощ поля напоїть, то пшениця добре вродить». - Дякую тобі, матусю, - промовля Андрійко. Зараз оживлю водою квіти. Дай-но лійку. - А як будеш сам водою вранці умиватись, То вродливим і здоровим будеш залишатись. Прибирають навіть боги небо, коли треба, Тож і ти завжди, синочку, лад наводь у себе. ___________________________________ О́блок - заст. хмара