Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Про козу та карнавал (міфи - дітям) - ВІРШ

Готувалася Наталя взяти участь в карнавалі: Приміряла те та інше, зрозуміти щоб, як ліпше. Врешті-решт спитала прямо: «Що ж обрати мені, мамо?» Мама, лагідна, як сонце, говорила любій доньці: «Хочеш кізочкою бути?» - «Щоб сміялись з мене люди? Краще феєю… чи Барбі… Гарне купиш мені плаття…» - «Все ж, подумай ти, будь ласка. Ось тобі для цього казка». Ніч запала над землею. Все – під владою зими. Навіть пісеньки веселі по куточках спать лягли. Чорнобог не тямить щастя: він-бо Яву зміг привласнить. Довго думав Сокіл Род, як урятувать народ. Врешті вирішив: невдовзі Коляда народить Сонце, І для того їй із неба до землі дістатись треба. Чорнобог все те підслухав – відрядив у Яв Мару, щоб, З Колядою позмагавшись, Сонце знищила назавше. Бачить Коляда: нещастя! Треба хутко заховаться, Не стрічаючись з бідою. То й прикинулась… козою. Розбирає слід Мара – все не те. Де ж Коляда? А в той час в очеретах, де гніздиться часто птах, Злотне коло народилось – в світі все перетворилось: Тьма холодна зараз зникла, а Мару ковтнула прірва… В небі Сонце засіяло та живе все привітало. Сокіл Род подивувався й задоволеним зостався. - То, виходить, що коза світу радість принесла? - Недарма вертеп щороку водить кізоньку за роги. Ну, то що тепер, Наталю? – мама доню знов питає. Новорічне свято в школі. І, на диво хлопчакам, Кози Нати, Віри, Олі з ними пляшуть козачка!