Місяць спав і спали зорі,
Вартувала я їх в полі.
Постелила трохи сонця,
Що зібрала на віконцю.
Трав всіляких насушила,
Собі подушку пошила.
Там лаванда і малина!
Ой,яка вийшла перина!
Які пахощі!А квіти
Самі можуть шепотіти!
Ще зібрала всяке зілля.
Буде в місяця весілля-
Я прийду і подарую.
В нього потім заночую.
Нареченій сім віночків
Наплету із всіх лісочків.
А якщо він не запросить?
Місяць ніченьку приносить.
Сумувала,як заснути?
Чи весіллячку не бути?
Ось таке я нагадала,
Коли на ніч цілувала
Слоненятко і хмаринку,
Незнайомую дитинку.
Всіх в думках я цілувала.
Янголяточків бажала.
Хто мене ще поцілує?
Мала Відочка почує.
А тепер я ковдру взяла,
Що для місяця зшивала.
Не образиться?Не знаю.
Тільки чесно обіцяю
Я усім таку пошити.
Треба Відочку любити.
Хай мене полюбить місяць,
Цілу нічку мені світить.
Мило і ніжно! Цілую (хоч я і не місяць)
