Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Джаннет Даклін: Казочка (Яночці Бім) - ВІРШ

У маленькому селі,
Де всі люди молоді;
Жила дівчинка така,
Що красою б повела
За собою хоч куди.
І питала у води:
-Я красуня?
А вода:
-Чарівниця ти моя!
-Мила?
-Мила.
-Краща всіх?
І лунав так щиро сміх.
Хто про щоб не попросив,
Хто б куди не запросив:
В ліс-йде в ліс.Перину шить
Для бабусі?Аж летить.
Всім віночків наплела,
Діток в танок повела.
Час минав.Вона росте.
Заміж хто її візьме?
Хто їй пара?Принц самий.
Превродливий,молодий.
Говорили.А вона
В королівство вмить прийшла.
Одяглась у парубка,
І за рученьку взяла
Принца,щоб пожартувать.
Принц залишив ночувать.
Не пускає:
-Будеш жить
Біля мене.Веселить.
Ой як плакала всю ніч.
-Хлопче,хлопче,в чому річ?
Йди додому,лиш не плач.
Заспівав царський скрипач:
-Ти його не відпускай,
Зніми шапку,обнімай...
Принц злякався:
-Ти здурів?
Я звільнить тебе велів!
Як почуло те дівча,
Просить,молить:
-Скрипача
Не звільняйте.Я прошу.
Буду в замку...
Всю весну
З принцом ходить в ліс,в село.
Так би казки не було...
Дощ,гремить,вітри такі,
Що злякалися усі.
Вибігає хлопченя
Як маленьке зайченя.
Принца в ліжку обняло.
Так гримить...Не спить село...
Ранком принц самий встає,
Подивився на лице.
Це ж дівчина молода!
Яка врода!
-Ти моя...
Обійняв,не відпустив.
І її життя любив...
Ось вам казочка...Мені
Свіжа кава на столі...

ID: 498349
Рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 11.05.2014 18:36:41
© дата внесення змiн: 11.05.2014 18:36:41
автор: Джаннет Даклін