Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Відочка Вансель: Борщ для дощика варила (Яночці Бім) - ВІРШ

Сонечко,чому сховалось? З Янгеликом обнімалось? Дощик хочеш ти прогнати, Тільки нам ще з ним гуляти! Я візьму чобітки,взую. По краплинкам потанцюю. Позамішую хмаринки. Вийде сонце на дощинки! Я таке сьогодні можу, Я всім в світі допоможу. Борщик зварю у горщечку, Сміх роздам,що у мішечку. Повичісую хмаринки, Ліс помию до шпаринки. Ой яка я вже доросла! Ще візьму собі я весла. Піду плавати у дощик! Ой,біжить з горщика борщик! Щось я з вами засиділась. Краще б борщику наїлась! -Яно!Ти не посолила! Моркву тільки двічі мила?! -Дощик,будеш сам варити! Воду звідки будеш пити? Руки мий,сідай вже їсти! Що,не маєш де присісти? Ось стілець тобі маленький, Та сідай мій дорогенький. Борщ для дощика варила, Їсти його довго вчила. Буде в мене ночувати... Малу Яну цілувати...