Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Відочка Вансель: Небесна сотня - ВІРШ

На моїх долоньках Небо голубе. Підставляю сонцю Личенько своє. І тому у мене Очі голубі. Золочені коси. Все візьму собі! На серденьку-туга, Хоч я ще мала. Бо моя Вкраїна Втрати понесла. Сто душ загубили Дяді без сердець. Матінка сказала: -Із терня вінець Мали на голівці... Та не бачу я... Сестричка питала: -Чому ти сумна? -Бо віночок давить Хлопчиків в землі... Навіть дітки ходять По землі сумні...