Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): Про козицю Ларку (дит. ) - ВІРШ

В Злати є й Назарка Кізка, зветься Ларка. На лугу пасеться, Воду п'є з відерця. У ланцюг закута, До кілка припнута. Травку соковиту Сонечком прошиту - Конюшину, м'яту, Їсть коза завзято. Бабця кізку поїть, Тричі в день подоїть. Злата п'є й Назарко Молочко від Ларки – Свіже, солоденьке. Хвалить кізку ненька. *** Якось між квіт́очок Паслась, збунтувалась. Вирвала кілочок, У лісок подалась. Вовк, учувши запах, Вибіг - з морди слина. Затремтіли лапи У кози Ларини. Та зібрала тіло, Виросла душею. Вовк, мов очманілий, Кинувся за нею. - Поквтне, боюся! Ме! - заголосила. Вибігла бабуся, Палицю вхопила. Прутики узяли Злата і Назарко. Вовка відігнали Від козиці Ларки. Більше не зривала Кіл з землі козиця. Молоко давала Дітям, як годиться!