В берлозі ранок розтулив
Повіки ведмежатку.
Ведмедик ліжко застелив,
Робити став зарядку.
Почистив зубки, розчесав
М'якеньку шерсть пухнасту,
Молитву Богу прочитав
І сів до столу вчасно.
Матуся меду налила
У блюдечко для сина.
Окраєць хліба подала
І лісову ожину.
"Здоров'я, синку, набирайсь,
Рости міцним, великим.
З малого хлопчика ставай
Ти справжнім чоловіком!
Як будеш: з старшими на "Ви",
З молодшими - у мирі,
Ми з татком скажемо: "Диви,
От наш синок і виріс!"
