Наша Маша любить кашу,
З медом любить кашу Маша,
Та не знає наша Маша,
Що Кіт також любить кашу.
Кота живого Маша не має,
То ж вона тому й не знає,
Що полюбляє милий Кіт,
Який мяукає чуть світ.
У Машуні Кіт ляльковий,
Однохвостий, чотирилапковий,
Вушок двоє, одна голівка,
Двоє очей моргають стрімко.
А ще вуса – довгоруса,
Зубки гострі – ось укусять!
В цього гарного кота
Вуси довгі до хвоста,
Коли Котик спать лягає,
Хвостом голівку обертає.
Руда спина з голови,
Очі круглі, як в Сови.
Маша з ляльками грає,
Малює пише і читає.
Трьома мовами читає,
Англійською розмовляє.
В інтернеті, як буває,
Мультики собі качає.
У день Маша вже не спить,
За комп’ютером сидить,
Skype вправно набирає,
З зарубіжжям розмовляє.
Відчувається британська школа,
Походження й оточення навколо.
У розумниці й красуні
Очі щирі темно – сині.
Вії довгі, ніс пряменький,
Губки – бантик розовенький.
Яка в Машунєчки коса –
Всім красунечкам краса!
Зараз ніхто таких не має,
Сам Господь відпочиває!
Голова у німбі сяє -
Вже багато Маша знає.
Казки читає, вірші вчить
І без діла не сидить.
Скоро Маша йде до школи.
Світ розшириться навколо.
На все очі відкриває,
Щирим розумом вивчає.
Погляд в Машеньки уважний,
Ведеться чемно і поважно,
Хоч часто бігає й стрибає,
Коли з танців повертає.
Всі Машуню дуже люблять,
Шанують, пестять і голублять.
*
Онуки гарні в нас ростуть,
Що совкам на зміну йдуть!
5.03. 2011р, Київ.
