Де гуляє віхола та тріщать морози,
Зимували зайчики при самій дорозі.
Вдень шукали їжу,під кущі ховали,
А вночі тихесенько нею ласували.
Ось із лісу темного вийшов вовк-ледащо.
Не трудився він ніколи,лиш дрімав у хащах.
Дуже їсти захотів лінивий вовчисько
То й до схованки зайців
Приліз близько-близько.
От підповз тихесенько до самої їжі
Та не знав , ледащо ,що замерзла їжа.
Геть усе з'їв ледацюга з вовчим апетитом,
А на ранок-ані встати,ні заговорити:
Захворіло горло,заболів животик-
Ось так красти ,ледацюго,та класти у ротик!
На чуже ніколи рот не роззявляй
Трудись сам щоденно та й інших навчай!
таке враження, що це про наших олігархів
