Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Вакуленко-К. Володимир: ВЕСНЯНИЙ МАТЧ - ВІРШ

Потепліло вже відколи – Сонечко прокинулось. Підійшла пора футболу, Поспішав на гру і лось. Лось згубив щось – не згадати Певно річ та незначна: Йтиму й я м’яча буцати – Бо без спорту – не весна. Матч почався: зайці, білки На воротях лось, бобер. Кріт свою залишив нірку – За арбітра він тепер… Перший тайм. Зайці програли – Щось м’яча не ловить лось. Восени ж голів не мали, Навесні таке в нас ось. Що ж воротар цей незграбний? В спорті спритним варто буть! Кепсько геть без рогів-граблів – Зайцям ж першість не дадуть. – Не сумуйте. Друзі, прошу – Перший тайм – то не фінал. Щодо ріг – важезна ноша, З ними клопоту чимало. А коли минає осінь, Роги губимо в траві. Вас утішу – вже невдовзі – В мене виростуть нові.