Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Вакуленко-К. Володимир: Брудна поема - ВІРШ

Серед ночі в темній кухні Побут скаржиться на долю: Стогне креденс, стигнуть кухлі, Із борщу гниє квасоля. Стіл сваривсь на холодець: Маєш совісти хоч грам? Он розлігся на стілець – Скільки ж ти лишаєш плям! Кашляв хворий холодильник: Ледь причинені дверцята, В морозилці кип’ятильник, Яблуко ледь розпочате, На лінолеум сметана Он зі слоїка розлита, У куточку півбанана – Миша, певно, буде сита. Плитка газова шипіла: Плями на мені масні – Щось втекло, щось підгоріло, Закипівши на вогні. Пожалілась скатертина: На мені дрімає чай, Каша манна, мандарина, А я ж чиста зазвичай! А у мийниці рядочком Миски скаржились брудні: Недоїдені грибочки В грудку злиплися на дні. А у мене, – чашка плаче, – Мухи в каві завелись, І мене вода гаряча Не вмиває, як колись. Стіл ображений до краю, Розізлився, тупотить: Ледарку я нашу знаю – У кімнаті онде спить! То Іванка-нечепура, Геть розніжене дитя. Господиня – на сміх курям, В неї все не до пуття. Треба дівчинку провчити – Проберемось їй у сни! Може, стане нас любити, Як відчує суть вини… …Встала Йванка дуже рано – Підмела усі дрібки, Миє кухлики під краном, І чашки, і тарілки. Як же дівчинка змінилась! Це, напевно, неспроста! Щось повчальне їй наснилось, Що в повазі чистота!