досі
збираю всі крихти
що їх ти залишаєш від вчорашньої плетенки на столі
зачиняю всі шухляди
що їх ти відчиняєш шукаючи одяг у комоді
складаю всі книги
що їх ти розкидуєш вибираючи у шафці що б то почитати
читаю всі казки
що їх ти хочеш слухати наніч в моєму виконанні
досі
чую тупіт твоїх босих ніг
чищу нам яблука на сніданок
а потім доводиться те друге викидати
бо ти не їсиш
чому ти не їсиш
ти ж так любиш яблука
а я так не люблю минулого часу
тому вживаю лише теперішній
тому повикидала усі годинники
тому
досі
не зачиняю двері
не вимикаю світло
не виливаю воду із стаканчика
де ти споліскуєш пензлі
не закриваю кришки фортепіано
не протираю клавіш
на яких ще видні сліди
твоїх пальців
які відлунюють
до
сі
ля
соль
фа
мі
ре
до
