Білочка пухнаста по деревах скакала,
Своїм діткам ягоди та горіхи рвала,
Маслюків назбирала в лісі під сосною,
Буде їм, що їсти лютою зимою.
Так літо і осінь трудиться завзято,
Буде діткам їсти тоді, буде свято,
Не може час свій вона марнувати,
Зиму на довго в гості чекати.
Тоді, як мороз буде лютий тріщати,
Страху не зможе сімейці нагнати,
Лущать горіхи веселі білченята,
З радістю ждуть новорічного свята.
