Замурзане небо сердилось на маму:
- і зовсім я чистим ніколи не стану!
і зовсім я синім ніколи не буду
як хочеш, одмий мене зразу ж від бруду!
А мама сміється: хіба ж ти брудненьке?
лиш краплю сумне і ще трохи сіреньке...
поплач ненадовго, умийся сльозами
і вмить моє НЕБО чистесеньким стане!
