Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Omega: На ставку - ВІРШ

На ставку, де очерет – пише вітер свій портрет: губи – обрій світанковий, хмари – то кудлаті брови, пишні кучері руді – захід сонячний в воді, молодечий бравий вус схожий на вербу чомусь. Ляже штрих десь не туди – зітре хвилькою води. Мов художник, вітер пише – тихо-тихо, ледве дише... Жабка злізла на пеньок, Жабка думала деньок – може, думала б і довше, та пішов над ставом дощик. Хлюп – і плюхнулась у став – був портрет, і враз розтав. Бульбашки пішли й круги... Коник воду пив: – Ги-ги! Засмутився Вітер – нащо? Хто із вас малює краще? Чи то Вітер досі плаче, чи то Жабка в воду скаче – щось хлюпочеться – гуде... Це над ставом дощ іде! Припустив щільненько дощик – знай, усе довкіл полоще! Гусям втіха, ще й яка – всі купають Гусака. А які качата раді - на ставку сьогодні свято. Тільки Вітру не до жартів – був портрет мистецтва вартий... Вітер сердиться, ридає, хвилями в ставку гойдає. Осока біля води хить та хить – туди – сюди... Очерет шумить: Шу-шу... Світ у сон заколишу... Жаби кумкають: ква-ква, ну й весела в нас моква!