Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: ХРИСТОС ВОСКРЕС - ВІРШ

Воскресши на кичері і вийшовши з печери, на паству й вірних учнів ти чекав. І марилась вечеря – не повістки і черги, й привітні вишибали з ТЦК... Але військовим пох*й – є виклики епохи. А ти себе пророком уявив! Для воєн всі ми – блохи. Підеш копать окопи чи станеш капеланом бойовим! В часи нової ери нам снайпери й сапери на фронті конче треба! Ось твій кріс. Не треба нам істерик. Ти хіппі, езотерик? Волоссям на хіба всуціль заріс? Ти втягнешся швиденько, в печеру походеньки забудеш: зробим з тебе ми бійця! Позбудешся тут ліні, навчишся дисципліні. На кой тобі життя манера ця? На тобі скрізь пилюга. Печерний волоцюга, ти нині – стопроцентний ухилянт! Ще й людям, мов папуга, забивши баки туго, про себе чортзна-що науявляв! Вилазь! Ходи у військо, тримай свою повістку. До дупи нам, ти Будда, чи Христос! Хлоп'ячу маєш піську, отож давай підписку, не думай навіть, хлопче, про відкос! В часи ці навіжені тебе ми підстрижемо, поголимо, стріляти навчимо! Тож кидай свій молебен, солдата зробим з тебе. Ще люди з тебе, Йсусе, будуть мо'! © Сашко Обрій. 05.05.2024