Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Він любив Україну - ВІРШ


Ганна  Верес: Він любив Україну - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




Він любив Україну

Ганна  Верес :: Він любив Україну
Юрій Ворона (5.07.1996. с. Сохачі, Чернігівщина – 9.03.2022. с. Лукашівка Чернігівщина). Професійно займався боксом: був триразовим чемпіоном Чернігівської області, а також призером українських та міжнародних змагань. Як любив цей синок Україну, Мчав з Європи її захищати, Й мову ніжну її солов’їну, Що почув колись вперше від иатір. Він любив Україну, може так, як ніхто, Та зізнатись не встиг– у бою ж бо… загинув. Спить тепер цей Герой у землі під хрестом. Стяг і небо його сторожують могилу. І могилу, і хрест умивають дощі, І вітається сонце із ними щоранку. Колискову в раю його світлій душі На сопілочці грає мале янголятко. У земному житті він був богатирем – Чемпіоном із боксу, трикратним призером. Нагород у житті теж немало збере. По-синівськи любив, прославляв рідну землю. Та коли вороги її стали топтать, Ту, де він виростав, пив натхнення для бою, Зрозумів, що земля ця для нього свята, Свою долю пов'яже тепер з боротьбою. За Чернігів, де вчився, де друзі й рідня, В ТРо він подавсь, щоби воїном стати, Під ворожим вогнем був Ворона щодня. Вдома ж – брат і сестра, і стривожена мати. Він про них пам'ятав. Це мотивом було, Коли за Лукашівку бій важкий розпочався. Адже тут недалеко і рідне село… В цім бою він скоріше на лева скидався. Та ворожий снаряд поруч з ним розірвавсь… Підкосилися ноги – уламок уп'явся… Закривавила землю його голова. Богатир посміхнувсь, та уже… не піднявся. Він таким і застиг… Закопали вночі. Від жалю в людей душі боліли-тремтіли. Плакав тихо Чернігів і село Сохачі, Згодом рідна земля прийняла його тіло. Світе милий, чому ти влаштований так, Що найкращі ідуть із життя надто рано? Замовкають навік молоді їх уста… Чи ж скараєш колись ти убивцю-тирана?! 13.12.2025. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко

ID: 1053340
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 15.12.2025 17:27:02
© дата внесення змiн: 15.12.2025 19:51:36
автор: Ганна Верес

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (74)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Такі щемні Ваші присвяти. cry
 
Ніна Незламна, 15.12.2025 - 20:06
17 17 17 cry Вічна пам'ять cry ros ros
 

Нові твори
наступного разу
Поезія для дітей