Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Спускався вечір - ВІРШ

Хапала сутінь день за поли, Спускався вечір з висоти. Торкнувся краєчка стодоли Останній промінь з темноти. Поринув в простір, в ніч зимову, Хоч на землі осінній слід. Так вітер в гаї мав розмову - Робив завбачливо обхід. То притихав в безлистих кронах, То грав в піжмурки з ялівцем. Розкошував у пишних гронах Червоних ягід під дощем. Розкрило небо всю бездонність Понад калиновим кущем. Куталась стійко у холодність, А душу рвав нестепний щем. Хотілось вибору - на щастя: Тепло, любов і новизна. Діждатись Божого причастя, Й ту чашу випити до дна. 15.12.25