Калина розцвіла розкішно,
Бентежило кохання серце,
Розмай заполонив магічно,
Немовби обіцяв сто весен.
Ось тільки почуття вершина,
Десь стиха... назріває криза,
Стихія понеслась нестримна,
А мудрість і прийти не встигла.
Ти душу роздирав, уміло,
Пила ж я кров твою насправді,
Невже ми загубили світло,
Надії промінець останній.
Тож знову відцвіла калина,
І спогади вирують ніжні,
Враз дощик, потемніло... злива,
Довірились безвір'ю грішні.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
Душевно... Чуттєво... Звільнитися від підозри... пірнути в обійми,в протистоянні зливі! І просто бути їм щасливими! Адже довкола теж всі грішні. Дякую!Майстерно підібрана музика, феєрично! ́