Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Seth: Листопад розпливався в лініях - ВІРШ

Листопад розпливався в лініях, Що стікали по склу осінньому. Лиш в очах, де жила алхімія Не залишилось місця синьому. Скільки років у Лету кануло, Але так ми і не змінилися. Ми лежали, як сніг і танули, Помилялися знов і вчилися. Відлітали, але верталися, І щоразу з новими плямами. Скільки з нею ми в ад спускалися. Ад завжди прикрашав нас шрамами. Голос мій розлетівся пострілом Серед парку. І знов осіннього. Я застиг, немов перед розстрілом. Мені знов бракувало синього.