Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Катерина Собова: Чупакабра - ВІРШ

Відправлялася маршрутка. По салону йшла дівиця: Було вільне одне місце – Сіла біля діда Гриця. Дід поглянув на сусідку І в думках перехрестився (Таке бачив близько вперше), Поступово роздивився. Скули, ботоксом налиті, Як ті яблука, аж сяють, Губи, наче дзьоб у качки, Як вареники звисають. Вона хоче їх стулити, Та куди там! Неможливо, Очі витріщені, чорні, Як оті угорки-сливи. На вибоїнах у дівки Так тряслися губи й скули, Дід дивився на це диво, Сказав тихо (та всі чули): -Худа й чорна, як та швабра, Згинь навік, нечиста сила, Така в мене чупакабра Всіх кролів передушила!