Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Катерина Собова: Чоловіки-двійники - ВІРШ

Зацікавився психолог (Його мучили думки): Чим і ким себе вважають В офісі чоловіки. -Я гусак,- Кирило каже,- Тут гріхів мені не ший: Відійшов на двісті метрів, І вважаюся - нічий. Можу вільно вибирати: Спати, чи скубти траву, Навіть в Маньки ночувати, Яка схожа на сову. -Ну, а я - кімнатний песик,- Заявив Петро Матня, Бо мене дружина любить І вигулює щодня. Я будяк,- промовив гордо Новий програміст Овсій,- Не вибагливий, колючий, Приживусь, де не посій. Скиглив в закутку Данило: -Це підтвердить весь наш люд, Все на мене тут звалили, Відчуваю: я - верблюд. А я жолудь,- каже Федір,- І дубова в нас сім’я, Я не знаю, куди впаду, Яка з’їсть мене свиня. Результати взяв начальник: -Невеликий буде гріх: Відчуваю себе левом, І тут можу з’їсти всіх!